Михайло Ліщинер

23 квітня 1912 - народився у м. Тирасполі в багатодітній родині шевця, був наймолодшим з п'яти дітей.
1921 - лишився сиротою, всі рідні померли від голоду.
1921-22 - безпритульний.
1922 - потрапляє до дитячого будинку. Завідуюча звернула увагу на талановитого хлопця. Він міг протягом восьми годин грати на фортея'яио, потім захопився малярством.
1926 - до дитячого будинку приїхала комісія народної освіти з метою відбору найбільш талановитих дітей. З 56-ти вихованців звернули увагу тільки на нього: рекомендували на навчання у Кам'янець-Подільську художньо-промислову школу.
1926 - 1931 - навчається у Кам'янець - Подільській художньо - промисловій школі. Його вчителями були графік Володимир Іаґенмейстер, чудовий педагог, мистецтвознавець, збирач українського прикладного мистецтва (репресований у 1937), кераміст Отто Адамович.
1934 - поступає в Одеський художній інститут, який у цьомуж році переводять до Києва. Навчається в одного з найкращих українських портретистів Павла Волокидіна, який ставився до Михайла як до сина, допомагав йому матеріально, а також у-Михайла Бойчука, епохальної фігури в історії українського мистецтва, Олександра Гауша, майстра натюрморта, пейзажиста Іллі Штільмана.
1937 - вступає до професійної спілки працівників мистецтв з рекомендацією від народного художника України К Трохименка.
1939 - у майстерні Георгія Якутовнча знайомиться з Вітольдом Манастирським, Іваном Северою, Романом Сельським. Зустріч з Р.Сельським змінила його погляди на мистецтво. "Я приголомшено дивився на твори Сельського. Це майстер, ні на кого не схожий!" - згадував пізніше М. Ліщинер.
1941 - отримує кваліфікацію художника. На початку війни, закінчивши курси, стає командиром саперної роти.
1944 - 45 - перекладач на фронті (досконало володів німецькою мовою).
1945 - Закінчив війну у Бреслау (Вроцлав).
28 грудня 1945 - отримує диплом Київського державного художнього інституту за спеціальністю "живопис".
1947 - Під впливом зустрічі з Р. Сельським та І.Северою переїжджає до Львова. Знайомство з подружжям Сельських згодом переростає у міцну дружбу.
1948-56 - викладає у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва.
1954 - стає членом Спілки радянських художників України. По- чинає працювати у Художньому фонді.
1977 - на пенсії, продовжує творчу працю.
29 жовтня
1992 - помер у Львові. Похований на Янівському кладовищі.

Персональні виставки:

1969 - виставка у Спілці художників Молдавії у Кишиневі; 1972 - до 60-річчя з дня народження, Спілка художників України у Львові;
1982 - до 70-річчя з дня народження, Спілка художників України у Львові;
1987 - до 75-річчя з дня народження, Спілка художників України у Львові;
1991 - до 80-річчя з дня народження. Виставковий зал Львівської картинної галереї; 1993 - посмертна виставка. Львівська картинна галерея;
1997 - ретроспективна виставка до 85-річчя з дня народження,
Львівська картинна галерея

Місце знаходження творів:

Львівська галерея мистецтв, Національний музей у Львові, Кишинівський художній музей, Хмельницький художній музей, приватні збірки України, Росії, США, Німеччини, Ізраїля, Англії