Зеновій Флінта

Зеновію Флінті притаманний невтомний неспокій: кожний раз і для кожної роботи він шукає і знаходить своє рішення і свій ключ. Але «спільним знаменником» була і залишається справжня сучасність творчості, причетність до найважливіших тенденцій європейського мистецтва.
Григорій Островський


Зеновій Флінта народився 1 вересня 1935 року в с. Токи Тернопільської області.
1959 р. – закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва імені ІванаТруша.
1965р. – закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі К. Звіринський, Р. Сельський, Д. Довбошинський, Т.Порожняк).
1965 – 1976 рр. - працював у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва викладачем композиції та кераміки.
Заслужений художник з 1988 р.
2 квітня 1988 року, внаслідок важкої хвороби, життя Зеновія Флінти перервалось.

Роботи зберігаються у Національному музеї м. Львова, Львівській галереї мистецтв, Львівському музеї етнографії та художніх промислів, Муніципальній художній колекції, Національному художньому музеї України, Дирекції виставок Спілки художників СРСР, приватних колекціях в Україні, Канаді, Росії, США та Франції.
1995 р. – заснована Обласна мистецька премія імені Зеновія Флінти, яка дала початок присвоєнню різноманітних мистецьких премій, в тому числі імені Зеновія Флінти в галузі декоративного ужиткового мистецтва.


Зеновій Флінта у малярстві орієнтувався на традиції живописної школи, які почерпнув, насамперед, від Карла Звіринського і Романа Сельського. Та з кожним днем все переконливіше вимальовувалась індивідуальна манера художника, його стиль у мистецтві.
У творчості митця з великою увагою добираються і співставляються елементи, які розкривають образ твору, головну лінію композиції у полотнах чи керамічних пластах. Відчувається мистецьке усвідомлення вагомості кожної введеної у твір деталі. У них логічний виклад ідеї, емоційний заряд, багаті пласти змістових і часових акцентів.
У житті митця важливу роль відігравали педагогічна, громадська і творча діяльність, а саме – малярство, графіка, кераміка, монументальні роботи, багаточисельні виставки в Україні та за кордоном, а зокрема в Італії, Франції, Польщі, Угорщині, Росії та Литві.
За свої недовгі роки життя, Зеновій Флінта створив надзвичайно різноманітний, багатогранний доробок, який ще потребує ретельного дослідження, особливо той, що сьогодні пропонується до огляду. Майже всі твори періоду 1960-х років раніше не експонувались і висвітлюють несподіваний ракурс творчості митця.
Мистецтвознавець Євстахія Шимчук писала, цитуючи Зеновія Флінту: ««Школа Карла Звіринського» стала невід’ємною частиною нашого життя. Так легше було орієнтуватися у мистецьких стилях та напрямках і переносити болісну незадоволеність реальністю».
«У навчальних майстернях Флінта почував себе впевнено. В ескізах чи в пошуках композиції починав розуміти стихію, яка захоплювала і приносила задоволення. Народне мистецтво, бачені змалечку килими, вишиття, чи навіть великодні писанки у стінах мистецької школи набували певної значимості й глибини».
Григорій Островський – мистецтвознавець, згадував Зеновія Флінту такими словами: «Час зупинити не можна, але його можна ущільнити так, що година або рік творчості вмістять багато годин або років життя, адже біографія митця вимірюється не роками, а інтенсивністю творчих процесів. Зеновій Флінта це знає, і вміє ущільнювати час. Він на подив скоро вийшов з категорії «молодих, що подають надії» і почав ці надії виправдовувати».
«Пензлі і фарби, палітра і полотна, етюдник на пленері або мольберт в майстерні … з цим художник зріднився з дитячих років і без цього немає у нього ані буднів, ані свят».
«Можна тільки здогадуватися, як поєднує З. Флінта свою пристрасть до живопису з невмирущою любов’ю до кераміки. Так, він любить безкінечні години перед мольбертом, але любить і місити вологу, податливу глину, виводити на ній ювелірно тонкий візерунок, чаклувати над примхливими кольорами, у хвилюванні чекати біля вогняної печі, де у полум’ї завершується «створення світу».
«Кераміка і живопис – це досить віддалені галузі мистецтва, але в творчості Зеновія Флінти яскраво виступає органічна цілісність таланту, нероздільність художнього світосприймання. І в кераміці, він залишається не стільки прикладником або пластиком, скільки живописцем. Тому так радісно і безпосередньо милується контрастними співставленнями чистих і дзвінких барв в декоративних пластах минулих років…»
Любомир Медвідь – однокурсник, товариш, аналітик мистецьких процесів, академік, писав таке:
«Повертаючись до періоду формування молодого Флінти, слід наголосити на впливовому аргументі його перманентного «відчуття рівноваги», потягу до встановлення «первинної збалансованості речей» - якості, яка має нічим матеріальним не окреслену природу. Можливо, що походження цієї якості слід шукати у душевному стані, у глибинах підсвідомості, у зафіксованій особливій спадкоємності його єства на рівні фізико-хімічної формації. В усякому разі, невіддільний від Флінти аргумент супроводив його впродовж усього творчого життя».